«Чоловічий клуб», або Чи є жінки в українській та міжнародній дипломатії: історія Лани Зеркаль

У серії статей «"Чоловічий клуб", або Чи є жінки в українській та міжнародній дипломатії» Юлія Вайда, авторка матеріалів для ГО «Жіноча Ліга», розповідає історії становлення успішних жінок, які працюють в сфері міжнародних відносин, що нахнули її продовжити свій шлях в дипломатії. Юлія переконана, що приклади цих жінок можуть стати поштовхом до дій для інших дівчат та жінок та допоможуть зрозуміти, що не варто опускати руки, незважаючи ні на що – потрібно завжди впевнено іти вперед. Перша стаття із рубрики присвячена історії Лани Зеркаль.

Я навчаюсь та працюю у сфері міжнародних відносин, проте колись у мене постало питання натхнення та подальшого розвитку у цій сфері, адже щоразу переглядаючи новини про успіхи або поразки нашої дипломатії на міжнародній арені я натрапляла лише на чоловічі імена. Тож у певний момент я почала вагатись, чи зробила я правильний вибір та чи продовжувати свою діяльність у цьому напрямку, адже здавалось, що місця для мене там не було. Якось, гортаючи стрічку новин, я натрапила на історію однієї із успішних жінок у сфері дипломатії. Я почала детальніше знайомитись із цією темою, вивчала біографії жінок в українській та міжнародній дипломатії, знаходила інтерв’ю та статті на релевантну тематику та дійшла висновку, що, якщо мати бажання та мотивацію, то жінка може досягнути небачених висот навіть у так званих «чоловічих клубах».

Історії успішних жінок у дипломатичній сфері стали моїм натхненням рухатися далі. Тож у цій серії статей я буду ділитись із вами частинкою свого натхнення. Хто знає, можливо якась із описаних історій стане і вашим поштовхом до дій та допоможе вам не опустити руки, а продовжити свій  шлях до успіху.

Говорячи про успіх, в першу чергу, потрібно розуміти, що це річ, яка, за винятком одиничних випадків, приходить з часом та сумлінною працею. Тож першу статтю із цієї серії я хочу присвятити людині, яка стала моєю мотиваторкою та натхненням до наполегливої праці над собою  – Лані (Олені) Зеркаль. Для мене вона є еталоном успішної жінки, яка пройшла шлях від лаборантки у одному зі столичних вишів до позиції першої в Україні жінки-заступниці Міністра закордонних справ. Ця подія стала початком «нової української дипломатії» й допомогла  жінкам-держслужбовицям побачити, що кар’єрний ріст у дипломатичній сфері для них можливий і дипломатія  - це вже давно не «чоловічий клуб». У інтерв’ю для ресурсу «50%» вона зазначила: «Тривалий час керівництво Міністерства закордонних справ України сприймало жінок суто як працівників технічного та середнього персоналу. Якщо подивитись на статистику 5-6-річної давнини, можна побачити значну різницю між складом МЗС сьогодні й тим, що було тоді. Жінки були винятком, а не правилом. Нині ситуація змінюється, але зовсім не так, як я собі це уявляла». Але про все по порядку.

Лана (Олена) Зеркаль – це українська дипломатка, Заслужена юристка України та перша жінка-заступниця Міністра закордонних справ України. Професійний шлях практично кожної успішної людини розпочинається із освіти, яка створює подальший фундамент для розвитку особистості. Свій шлях пані Лана розпочала у 1991 із навчання на юридичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У цьому ж університеті у 2008 вона отримала ступінь магістра на факультеті міжнародних відносин. Проте не потрібно думати, що те, що ви змогли вступити на закінчити навчання у престижному університеті, дає вам гарантії подальшого успіху.  Це не так, адже, щоб досягнути поставленої мети, потрібно продовжувати навчатись самостійно упродовж усього життя.

Після завершення навчання, розпочинається історія робочих буднів. Швидше за все, перша робота, яку ви отримаєте, не буде «роботою вашої мрії», проте вона стане хорошим досвідом та допоможе визначити напрямки для подальшого розвитку. У сучасному світі, який переповнений нездоровою конкуренцією, досить важко одразу стати успішними та досягнути кар’єрних висот. Першим професійним досвідом пані Зеркаль була робота юрисконсультанткою на одному із українських підприємств. Вона загартувала її та надала поштовх для подальшого розвитку. Після 6 років роботи у приватному секторі у житті пані Лани розпочався етап державної служби. Перехід з приватного сектору до ролі держсужбовиці був тривалим та клопітким і сама робота у Міністерстві юстиції України стала певним випробуванням на стійкість. У рамках своєї кар’єри на державній службі, пані Зеркаль працювала заступницею директора та директоркою Департаменту міжнародного права Міністерства юстиції України, згодом була директоркою Державного департаменту з питань адаптації українського законодавства до законодавства Європейського Союзу (ЄС). Із 1 червня 2021 вона є радницею Міністра енергетики України Германа Галущенка. Шлях практично у 20 років, пройдений пані Ланою, доводить, що за кожною новою посадою, за кожним успіхом та визнанням стоїть клопітка праця.

Зокрема, цікавим є досвід пані Зеркаль щодо участі у розвитку відносин України з ЄС. Вона була учасницею делегації України у переговорах з ЄС щодо укладення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС й членкинею делегації у переговорах з Європейською комісією щодо змін до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС про спрощення для українців та українок оформлення віз. Як заступниця Міністра закордонних справ України, пані Лана брала безпосередню участь у підготовці та юридичному оформленні угоди, тож увесь шлях щодо її підготовки та ратифікації було пройдено саме нею. Процес євроінтеграції є складним та багаторівневим і участь у пов’язаних із ним переговорах беруть одній із найбільш досвідчених професіоналів та професіоналок своєї справ. З цього приводу показовою є одна з її цитат: «Хоча я за європейське законодавство, за транспарентність, за все, але при цьому ми маємо розуміти, що воно створене шляхом консенсусу, і воно не таке приємне як хотілось би. І всі нові члени, вони проходять дуже важку ломку від того, що їм доводиться змінювати. І суспільства не дуже задоволені. Міняти звички, економити, прикручувати газ, прикручувати газ взимку, а не відкривати вікна на провітрювання». Чому саме ця цитата так запам’яталася мені? Коли ви вперше читаєте її, ви не вдумуєтеся у її підґрунтя, це ніби ще один заклик до роботи над змінами законодавства, проте це також і заклик до роботи над собою, над своїми звичками та вподобаннями. Кожне суспільство починається з нас самих, і для того, щоб щось у ньому змінити, потрібно розпочати із себе. Звичайно, до цього треба йти довгий та тернистий шлях, як до будь-якої цілі чи виконання певного завдання, але після того як ви його пройдете, ви поглянете на світ по-новому.

На окрему увагу в кар’єрі пані Зеркаль заслуговує період, коли вона очолювала українську делегацію в Міжнародному суді ООН в Гаазі. Саме там відбувалися громадські слухання за позовом України проти росії. Йшлося про відшкодування збитків, заподіяних терактами за підтримки росії (збитий рейс MH17 Малайзійських авіаліній, обстріли мирних жителів у Волновасі та Маріуполі, обстріл мирних жителів в Краматорську, теракт у Харкові). Цей процес був досить складним із точки огляду міжнародного права, адже росія повністю ігнорувала будь-які закони та норми (як і завжди). Завданням пані Лани було відстояти українські інтереси та продемонструвати світові правду, яку росія намагалася приховати та видати як провину зі сторони України. Звісно такий процес вимагає досвіду та знань для того, щоб відстояти позицію країни, враховуючи усю підступність та підготовку опонента. Проте пані Зеркаль це вдалося, оскільки позитивного рішення для сторони агресора не було прийнято. Натомість суд вирішив застосування проти росії тимчасові заходи відповідно до Конвенції із запобігання усіх форм расової дискримінації. Завдяки українській команді весь світ зрозумів, що для росії норми права та юридичні санкції не мають жодного значення. Промова Лани Зеркаль під час судового процесу стала резонансною, а вона сама відгукувалася про неї наступним чином: «Розумієте, у мене була внутрішня задача достукатися. Моя промова була більш емоційна, ніж ті, з якими зазвичай там виступають. Але я виходила з того, що у нас дійсно відбувається трагедія. І говорити про це сухо, тільки з юридичної точки зору порушення прав буде неправильно. .... І [це] сприяло тому, що судді зрозуміли: не можна однаково підходити до питань делімітації морських кордонів і жертв серед мирного населення в результаті терактів. Це різні речі. Одна справа — кордони, а інше — люди. Тут не може не бути емоцій». Варто зазначити, що пані Лана також очолювала захист «Нафтогазу» в судах у суперечках з Газпромом та росією та змогла виграти один із процесів за результатами якого «Нафтогаз» отримав компенсацію від Газпрому. Обидві справи стали першими переможними кроками у правовому протистоянні України та росії.

Мене у цьому процесі вражає стійкість та непорушність пані Зеркаль. У одному із інтерв’ю вона зазначила: «Ми збираємося пройти весь цей шлях і довести всьому світу та арбітражному суду, що дії РФ - це порушення норм міжнародного права». Здавалося б, звичайне висловлювання в контексті судових процесів між Україною та росією, проте у ньому можна відчути потужну силу духу та впевненість у своїй роботі та своїх діях. Саме таких якостей, зазвичай, через стереотипи, які нав’язують з дитинства жінкам щодо того, якими вони мають бути та як мають себе поводити, не вистачає жінкам для того, щоб братись за складні справи та боротись за себе і свої переконання у цьому жорстокому та швидкоплинному світі.

У рамках Третього Українського Жіночого Конгресу, що відбувся 23 грудня 2019, пані Зеркаль виступила модераторкою дискусії щодо гендерної рівності на державній та дипломатичній службі в Україні та інших країнах. Серед основних питань, які обговорювали учасники і учасниці конгресу, були ратифікація Стамбульської конвенції, активне впровадження гендерно-орієнтованого бюджетування, проведення гендерних аудитів у міністерствах, відсіч цькуванню політикинь у соцмережах, а також робота зі зміною ментальності й заохочення жінок досягати нових кар’єрних висот, попри необхідність балансувати між роботою та особистим життям. На правах модераторки пані Лана запропонувала учасникам та учасницям дискусійної панелі поміркувати про те, чому існує така разюча відмінність гендерних індексів серед членів-ЄС, а також поділитися досвідом впровадження гендерної політики у різних країнах. Вона звернула увагу на те, що відповідно до даних Індексу гендерної рівності, підготовленому Європейським інститутом гендерної рівності, відмінність країн-членів ЄС в прогресі щодо досягнення гендерної рівності разюча:  «Цікаво, що в 2019 індекс для ЄС склав 67,4 бали. Серед країн-членів лідерські позиції у Швеції (83,6), далі серед тих, хто сьогодні представлений на нашій дискусії, йдуть Франція (74,6), Фінляндія (73,4), Велика Британія (72,2), Німеччина (66,9) та Польща – (55,2). Найменший рейтинг і найменший показник в ЄС у Греції (51, 2) та Угорщини (51,9)». Пані Зеркаль зазначає, що українське суспільство ще не подолало архаїчного ставлення до жінок і що жінки дуже часто самі в цьому винні.

На прикладі пані Лани ми можемо побачити, що незламність духу та внутрішній стержень відіграють ключову роль у процесі досягнення успіху. У кожної із нас є певні риси, які можуть допомогти нам досягнути поставлених цілей. Нашим завданням є їх ідентифікувати та розвинути. А ще важливо ніколи не звертати зі свого шляху – так само, як це робила пані Зеркаль.

Матеріал підготувала Юлія Вайда, авторка матеріалів для ГО «Жіноча Ліга»

Стаття опублікована в рамках проєкту "Платформа підтримки розвитку творчого та аналітичного потенціалу молодих жінок та дівчат", що реалізується ГО "Жіноча Ліга"

Новини

  • Опитування "Становище жінок в українському ІТ"

    Дослідження "Становище жінок в українському ІТ" спрямоване на розуміння потреб та викликів, з якими стикаються жінки в сфері інформаційних технологій в Україні, що сприятиме забезпеченню рівних можливостей для жінок і чоловіків у технологічному секторі.

  • Марко Вовчок – “мовчуще божество”. Як геніальна бунтарка змогла стати Шевченковою натхненницею?

    Марія Вілінська, Марія Маркович, Марко Вовчок, – і все це вона, – жінка ХІХ століття. Жінка, яка заснувала українську дитячу літературу. Жінка, яка попри своє російське походження, писала твори, які мали антикріпацьке спрямування та описували історичне минуле України. Жінка, яка збагатила українську літературу низкою нових жанрів, зокрема соціально-феміністичною повістю “Інститутка”, та дала новий подих українській літературі кінця 50-х – початку 60-х років. Детальніше про неї читайте в статті Анастасії Куцої, авторки матеріалів для ГО "Жіноча Ліга".

  • Найбільш феміністична країна або Як Швеція стала першою у сфері гендерної рівності серед держав-членів Європейського Союзу

    Що першим спадає вам на думку, коли ви згадуєте про Швецію? Можливо, прадавні легенди про вікінгів та руни? Або сучасні успішні бренди H&M, Volvo та Ikea? Або високі соціальні стандарти? Або ж концепція lagom, яка є визначальною для шведського суспільства? У будь-якому випадку, однією з асоціацій, які виникають при думках про Швецію, у більшості людей цілком справедливо є першість у сфері гендерної рівності. Як їй це вдалось? Читайте у новій статті від Дарії Андрюніної, авторки матеріалів для ГО "Жіноча Ліга".

  • Рекомендації щодо підвищення рівня культури волонтерства серед молоді

    У період з 10 серпня по 31 жовтня 2023 громадська організація (ГО) «Жіноча Ліга» реалізувала проєкт «Форум відповідального лідерства та волонтерства для дівчат». Проєкт було втілено в життя завдяки підтримці Міністерства молоді та спорту України у співпраці з Фондом ім. Гайнріха Бьолля, Бюро Київ — Україна. Офіційними партнерами впровадження проєкту стали ініціатива «Посли європейської молоді» в Україні (регіональна комунікаційна програма Європейського Союзу для Східного партнерства «EU NEIGHBOURS EAST»), Національний університет «Львівська політехніка» та Первинна профспілкова організація студентів та аспірантів Національного університету «Львівська політехніка».

  • На часі: вибір, який ти робиш щодня

    Пропонуємо вам ознайомитись із новим блогом із серії блогів на тему "На часі", авторкою якої є Дар’я Пашкевич. Цього разу ми поговоримо про економічне насильство та жахаючу статистику у цьому контексті як в Україні, так і у світі.

  • Станьте частиною спільноти експерток ГО "Жіноча Ліга"

    Володієте експертними знаннями в певній сфері і прагнете зробити цей світ більш дружнім до жінок та дівчат? Прагнете ділитись своїм досвідом задля створення середовища, у якому кожна жінка та дівчина зможуть реалізувати свій потенціал на повну? Досить мріяти - час діяти! Долучайтесь до спільноти експерток ГО “Жіноча Ліга” вже сьогодні та перетворіть свої мрії у реальність.

  • Україна на шляху подолання гендерного розриву в оплаті праці

    Згідно зі статистичними даними, середня заробітна плата жінок нижча за середню заробітну плату чоловіків у всіх країнах світу, і Україна, на жаль, не є винятком. Гендерний розрив в оплаті праці визначається як різниця між середнім заробітком чоловіків і жінок і вимірюється як для окремих галузей, так і для всієї економіки. В Україні, згідно з даними Державної служби статистики України, у 2021 році жінки заробляли в середньому на 18,6% менше, ніж чоловіки. Про те, як наша країна бореться із цим явищем, читайте у новому матеріалі Дарії Андрюніної, авторки матеріалів для ГО “Жіноча Ліга”.

  • Стань частиною спільноти волонтерок ГО "Жіноча Ліга"

    Мрієш зробити цей світ більш дружнім до жінок та дівчат? Прагнеш створити таке середовище, у якому кожна жінка та дівчина зможуть реалізувати свій потенціал на повну? Досить мріяти - час діяти! Долучайся до спільноти волонтерок ГО “Жіноча Ліга” вже сьогодні та перетворюй свої мрії у реальність.

  • Академія лідерства для дівчат 3.0: Планувати, діяти, святкувати, мріяти

    10 червня 2023 в рамках проєкту “Академія лідерства для дівчат 3.0” відбулась заключна зустріч на тему: “Проєктний менеджмент: від основ до командотворення”. Запрошеною спікеркою стала Олександра Гондюл, координаторка проєктів Ukrainian Women Entrepreneurs Hub (CSR Ukraine), дослідниця гейміфікації, інновацій та сталого розвитку, тренерка із суспільних комунікацій.

  • Відкритий лист до представників та представниць владних структур Європейського Союзу

    Відкритий лист до представників та представниць владних структур Європейського Союзу, підготовлений за результатами адвокаційного візиту експертної групи до Брюсселю, що відбувся в березні 2023 за сприяння Фонд Гайнріха Бьолля, Бюро Київ-Україна, учасницею якого була Лілія Антонюк, виконавча директорка ГО "Жіноча Ліга".

  • Зґвалтування: покарати не можна пробачити

    У лютому 2023 року соціальні мережі вибухнули від мерзенної події: група 20-річних молодиків неодноразово влаштовувала «вечірки», куди запрошували дівчат, яким, ймовірно, підсипали снодійне з наркотичним ефектом в алкоголь, після чого на камеру знущалися з напівпритомних жертв: роздягали, знімали на відео їхні статеві органи, ґвалтували тіла пальцями. Ситуація набула масштабного розголосу, але знайшлися і ті, хто виправдовували молодиків-злочинців. У цьому блозі Маргарита Ярошенко, авторка матеріалів для ГО «Жіноча Ліга», проводить аналіз проблем, які існують в українському суспільстві навколо концепції «зґвалтування».

  • Участь жінок у цифровій економіці ЄС – подолання гендерного розриву

    З нагоди Міжнародного дня боротьби за права жінок, який світ щорічно вшановує 8 березня, Марта Марциняк, авторка матеріалів для ГО "Жіноча Ліга", дослідила питання участі жінок у цифровій економіці та заходи, проведені Європейським Союзом (ЄС) для полегшення процесу цифрової трансформації для жінок, аналізуючи нове законодавство ЄС щодо цього питання.

  • На часі: Біль як заручник у наших серцях

    Дорогі пані та панове, сьогодні ми продовжуємо наш показ із серії статей на тему «На часі». Давайте поговоримо про те, що не можливо помітити відразу, що не залишає видимих шрамів на тілі, проте рубцями зростає всередині нас. Комусь ця тема може видатись незначною, поверхневою та не вартою уваги. Але ця тема важлива, адже вона – про біль, безумовний біль. Вона про біль, який залишає синці та глибокі рани на тілі нашого ментального здоров’я, у нашій душі. Цей біль не виявити одразу.

  • Академія лідерства для дівчат 3.0: Лідерство - це про любов до людей та вміння керувати собою

    З 2020 ГО “Жіноча Ліга”, в рамках програми EU4Youth Alumni Network, за підтримки Європейського Союзу, реалізовує проєкт “Академія лідерства для дівчат”. Його метою є допомога дівчатам 14-16 років з різних куточків України пізнати багатогранність лідерства та розвинути свої лідерські навички. Проєкт складається з двох частин (online-навчання та навчального візиту до Києва) та триває 6 місяців. Незважаючи на виклики, пов’язані із пандемією COVID-19 у 2021 та початком повномасштабного російського вторгнення у 2022, Академія лідерства для дівчат успішно діяла упродовж цих років, сприяючи розвитку компетенцій молоді. У 2023 проєкт впроваджується за сприяння Міністерства молоді та спорту України.

  • «Чоловічий клуб», або Чи є жінки в українській та міжнародній дипломатії: історія Еміне Джепарової

    Новий рік – нові статті із серії статей про жінок у міжнародній та українській дипломатії. На жаль, наразі українська дипломатія ще не може похвалитись великою кількістю жінок у своїх лавах, проте ті, яким вдалось потрапити туди незважаючи на усі перепони, демонструють високий рівень професіоналізму та виступають справжніми рольовими моделями. Однією із них є Еміне Джепарова – Перша заступниця міністра закордонних справ України.

  • Матері-засновниці Європейського Союзу: хто вони?

    Створення Європейського Союзу (ЄС) є однією із монументальних подій в сучасній історії. Багато політиків і політикинь, тогочасних лідерів і лідерок відіграли важливу роль у процесі його формуванні і розвитку. Однак, незважаючи на наявність серед них жінок, роль останніх у створенні ЄС часто замовчується та залишається непоміченою. Тож для того, щоб виправити цю історичну несправедливість, у цій статті Анастасія Нардєд, авторка матеріалів для ГО “Жіноча Ліга”, познайомить нас із тими, кого умовно можна вважати “матерями-засновницями ЄС”.

  • Жінки в бізнесі: шлях до успіху в досягненні гендерної рівності

    У серії статей “Жінки в бізнесі”, авторкою яких є Марта Марциняк, ми розглянемо одну із найбільш складних сфер у контексті становлення гендерної рівності – сферу економічної активності – через призму представлення жінок у радах директорів та директорок компаній, правове регулювання цього питання на рівні ЄС, а також поділимось історіями успіху жінок - голів правління світових корпорацій.

  • На часі: не помічати, замовчувати, уникати

    Щороку від насильства в Україні страждає понад 150 тисяч жінок. Національна соціологічна служба повідомила, що лише за І півріччя 2021 від жінок надійшло 86 955 звернень з приводу домашнього насильства (для порівняння: 14 564 звернення надійшло від чоловіків та 1 778 – від дітей), а за вісім місяців 2021 зареєстровано понад 203 тисячі повідомлень про домашнє насильство, 90% з яких становили повідомлення від жінок. Згідно із даними Фонду народонаселення ООН в Україні, 1,1 мільйона українок щорічно стикається з фізичним або сексуальним насильством. Статистика свідчить, що кожна п'ята жінка в Україні зазнавала насильства. У серії авторських статей «На часі» від Дар’ї Пашкевич ми детальніше поговоримо про насильство, його ознаки та причини, способи виходу із ситуацій насильства та порятунку свого «я».

  • Дівчата, чиї винаходи змінили світ: до чого тут Бенджамін Франклін?

    Щороку 17 січня у світі відзначають День дитячих винаходів (або День дітей-винахідників та винахідниць)? У новій статті від Наталії Баліцької, авторки матеріалів для ГО "Жіноча Ліга", ви можете дізнатись більше про неймовірні технологічні рішення, авторками яких є талановиті дівчата, і отримати заряд мотивації для того, щоб продовжувати змінювати цей світ на краще :)

  • Жінки в сфері міжнародних відносин та дипломатії: перепони та тренди

    Щороку 22 грудня в Україні відзначають День працівників і працівниць дипломатичної служби. У 2022 цей день був особливо важливий, адже у контексті війни, яку росія розпочала проти України, роль українських дипломатів та дипломаток у виборюванні перемоги країни важко переоцінити. У зв’язку із цим, 20 грудня 2022 ГО “Жіноча Ліга” організувала відкриту інтерактивну лекцію “Чоловічий клуб, або Чи є місце для жінок у дипломатії”, до участі в якій запросили як людей з академічного середовища, так і з Міністерства закордонних справ України.

  • Відверта розмова про здорові стосунки та любов до себе

    Гендерно зумовлене насильство вважається одним з найпоширеніших порушень прав людини, що непропорційно впливає на жінок і дівчат. Окрім цього, воно є одним із найбільш небезпечних проявів насильства, адже часто залишається непоміченим, невирішеним та неконтрольованим. У листопаді 2022 ГО “Жіноча Ліга” долучилась до акції “16 днів проти гендерно зумовленого насильства”. У рамках акції ми реалізували проєкт “Відверта розмова про здорові стосунки та любов до себе”, що включав проведення ряду заходів для жінок та дівчат від 14 до 21 років. Деталі читайте у статті.

  • Жінки в європейській політиці на національному рівні: хто вони?

    Друга стаття із серії публікацій щодо жінок на керівних посадах в ЄС та країнах-членах ЄС присвячена жінкам-лідеркам країн-членів ЄС на різних рівнях національного управління: у парламентах, уряді, регіональних/місцевих зборах та асамблеях. Матеріал підготувала Анастасія Нардєд, авторка матеріалів для ГО «Жіноча Ліга».

  • «Чоловічий клуб», або Чи є жінки в українській та міжнародній дипломатії: історія Мадлен Олбрайт

    У другій статті із серії «"Чоловічий клуб", або Чи є жінки в українській та міжнародній дипломатії», Юлія Вайда, авторка матеріалів для ГО «Жіноча Ліга», розповідає про життєвий шлях та основні життєві уроки Мадлен Олбрайт – першої жінки, яка отримала посаду Державної секретарки Сполучених Штатів Америки (США) та була ветеранкою дипломатії та зовнішньої політики США.

  • Традиції, що вбивають: жінки Катару

    Доволі часто легітимізація країною обмеження прав жінок асоціюється з низьким рівнем економічного розвитку держави. У значній частині випадків це очікування має раціональний зміст, оскільки сучасний глобальний ринок доволі чутливий до суспільних тенденцій і сталих цінностей. Та у третій статті з серії «Традиції, що вбивають» ми розповімо про виняток – одну з найбагатших країн світу – Катар, що попри власний економічий розвиток системно обмежує цивільну свободу жінок.

  • Жінки в європейській політиці на рівні ЄС: хто вони?

    З обранням Джорджи Мелоні новою прем’єр-міністеркою Італії зросла увага до теми гендерної рівності в політичній сфері Європейського Союзу (ЄС) та країн-членів ЄС. У зв'язку із цим, Анастасія Нардєд, авторка матеріалів для ГО «Жіноча Ліга», підготувала серію публікацій щодо жінок на керівних посадах в ЄС та у країнах-членах ЄС. Перша стаття із циклу присвячена аналізу рівня представлення жінок у ЄС як унікальному економіко-політичному союзі, що складається з 27 незалежних держав, на загальноєвропейському рівні.

  • «Чоловічий клуб», або Чи є жінки в українській та міжнародній дипломатії: історія Лани Зеркаль

    У серії статей «"Чоловічий клуб", або Чи є жінки в українській та міжнародній дипломатії» Юлія Вайда, авторка матеріалів для ГО «Жіноча Ліга», розповідає історії становлення успішних жінок, які працюють в сфері міжнародних відносин, що нахнули її продовжити свій шлях в дипломатії. Юлія переконана, що приклади цих жінок можуть стати поштовхом до дій для інших дівчат та жінок та допоможуть зрозуміти, що не варто опускати руки, незважаючи ні на що – потрібно завжди впевнено іти вперед. Перша стаття із рубрики присвячена історії Лани Зеркаль.

  • Традиції, що вбивають: жінки Афганістану

    У продовження рубрики про життя жінок на Близькому Сході від Вікторії Кулиняк, авторки матеріалів для ГО “Жіноча Ліга”, у цій статті ми поговоримо про жінок Афганістану та нагальну проблематику їхніх прав у 20 столітті й сучасності.

  • Women at War: виборюючи право на життя

    19 жовтня 2022 на честь Дня захисника та захисниці України, який відзначається в країні щороку 14 жовтня, ГО «Жіноча Ліга» провела захід «Women at War: виборюючи право на життя». Захід складався із трьох частин: лекції на тему «Роль жінок в армії та військових діях в Україні та за кордоном: історична та порівняльна перспективи», дискусії з військовослужбовицями щодо їхнього досвіду служби в армії та переживання війни й сесії запитань та відповідей щодо військового обов'язку та обліку жінок в Україні.

  • Традиції, що вбивають: жінки Ірану

    У вересні 2022 проблематика прав та гідності людини в контексті жінок набула гострої актуальності. Передумовою для такої масштабної реакції суспільства була смерть Махси Аміні, 22-річної студентки з Курдистану, яка загинула внаслідок жорстокого поводження поліції моралі. Підтримати тих, хто виборює свободу власним життям, не боячись протистояти авторитарній системі зла, – нагальність. Інформація – надійний та впливовий інструмент для змін у ХХІ столітті. Тож від сьогодні завдяки Вікторії Кулиняк, авторці матеріалів для ГО "Жіноча Ліга", ми більше розповідатимемо про життя жінок на Близькому Сході.

  • STEM: руйнуй стереотипи, а не життя

    Чи правда, що існує гуманітарний та математичний склад розуму? Чи відповідає дійсності той факт, що усі дівчата - гуманітарії, а хлопці - математики та інженери? Відповідь на ці запитання однозначна - ні. Та правдою є те, що жінок в науці (як світовій, так і українській), значно менше, аніж чоловіків. Відповідно до статистики ООН, лише 33% осіб, які займаються науковою діяльністю, є жінками.

  • Girls Leadership Academy 1.0: не будь в тренді – будь на крок попереду

    Прийшов час прокачати себе – ти готова? Girls Leadership Academy 1.0 – це не просто серія зустрічей про те, як досягнути «успєшного успєха». Girls Leadership Academy 1.0 – це про тебе, про мене, про нас і наш усвідомлений (а інколи не дуже) шлях до себе. У нас немає правильних відповідей. Знаєш чому? Тому що правильних відповідей не існує. Ти твориш своє життя, ти твориш себе. Тож не будь в тренді – будь на крок попереду і долучайся до Girls Leadership Academy 1.0.

  • Соціальне підприємництво в Україні в часи COVID-19 через призму гендерної рівності: інфографіка

    Ознайомитись з інфографікою щодо дослідження "Соціальне підприємництво в Україні в часи COVID-19 через призму гендерної рівності" ви можете за посиланням: https://drive.google.com/file/d/1-JI5OaZANGGlIDtUdV1oO5Rt3_NbuYs9/view?usp=sharing

  • Соціальне підприємництво в Україні в часи COVID-19 через призму гендерної рівності

    Метою дослідження «Соціальне підприємництво в Україні в часи COVID-19 через призму гендерної рівності» є підготовка обґрунтованих рекомендацій щодо розвитку соціального підприємництва в Україні на основі найбільш актуальних даних щодо впливу кризи, спричиненої пандемією COVID-19, на діяльність соціальних підприємств та його взаємозв’язку із питаннями гендерної рівності. Авторка проєкту - Лілія Антонюк, юристка, гендерна експертка, виконавча директорка ГО «Жіноча Ліга», стипендіатка програми Eastern Partnership Civil Society Fellowship 2020, EU4Youth Alumna, випускниця програм Erasmus+. Реалізація проєкту стала можливою завдяки фінансуванню Європейського Союзу у межах стипендіальної програми Eastern Partnership Civil Society Fellowship.

  • Як створити свій бізнес?

    Трішки більше про наш перший соціальний мега-проект.

  • Наші лекції-практикуми

    В рамках проекту “Успіх кожної жінки: Розпочни свою справу вже сьогодні!” протягом квітня – червня ми проведемо безкоштовні інформаційно-мотиваційні лекції з відомими підприємцями...

  • Про що наш проект

    Чоловіки і жінки в нашій країні мають рівні права, це правда. Проте як ці права працюють в житті - це насправді величезна проблема.