Традиції, що вбивають: жінки Ірану

У вересні 2022 проблематика прав та гідності людини в контексті жінок набула гострої актуальності. Передумовою для такої масштабної реакції суспільства була смерть Махси Аміні, 22-річної студентки з Курдистану, яка загинула внаслідок жорстокого поводження поліції моралі. Підтримати тих, хто виборює свободу власним життям, не боячись протистояти авторитарній системі зла, – нагальність. Інформація – надійний та впливовий інструмент для змін у ХХІ столітті. Тож від сьогодні завдяки Вікторії Кулиняк, авторці матеріалів для ГО "Жіноча Ліга", ми більше розповідатимемо про життя жінок на Близькому Сході.

У вересні 2022 проблематика прав та гідності людини в контексті жінок набула гострої актуальності. Передумовою для такої масштабної реакції суспільства була смерть Махси Аміні, 22-річної студентки з Курдистану, яка загинула внаслідок жорстокого поводження поліції моралі. Дівчина була заарештована в Тегерані за “неналежне” носіння хіджабу: він не повністю прикривав її волосся. У “центрі перевиховання жінок” Махса була піддана тортурам. Отримавши мозковий і серцевий напад, вона впала в кому. Врятувати життя дівчини, на превеликий жаль, не вдалося.

Ця трагедія стала каталізатором масових протестів в Ірані та за його межами. Жінки й чоловіки в різних куточках світу вийшли на демонстрації для підтримки повалення традицій, що суперечать новітнім уявленням про гідність особи. Учасники акцій переконані: використання насильницьких методів для втілення релігійних політик не повинні мати легітимності в сучасності. Символічним та за сутністю глибоким гаслом протестів цього року стали слова: “Жінка. Життя. Свобода”.

Підтримати тих, хто виборює свободу власним життям, не боячись протистояти авторитарній системі зла, – нагальність. Інформація – надійний та впливовий інструмент для змін у ХХІ столітті. Тож від сьогодні ми більше розповідатимемо про життя жінок на Близькому Сході. Почнемо з Ірану.

Іранські жінки борються за власні права з 1979 року – часу ісламської революції. Неможливо приховати факт: їм вдалося досягти значних покращень у своєму житті. У порівнянні з іншими арабськими країнами, громадянки Ірану мають більше громадянської та особистої свободи. Вони творять політичний, науковий та економічний успіх Ірану. Попри гендерну сегрегацію в школах, що була інтегрована в систему освіти з 1979 року, якість навчання лише покращилася, позитивно вплинувши на загальну академічну успішність жінок. Говорячи мовою статистики, рівень грамотності дорослих жінок зріс з 24% наприкінці епохи Пехлеві в 1976 до 81% у 2016. Серед іранських університетів гендерне співвідношення студентів та студенток було приблизно однаковим. Кількісну перевагу на інженерних і наукових програмах мали жінки, які становили майже 70% від загальної кількості учасників та учасниць навчального процесу. Ще одним академічним досягненням – є представництво жінок у науці. До Ісламської революції вони становили лише 1,4% викладачів університетів, сьогодні ж – 24%.

За останні 30 років кількість жінок у робочому просторі зросла на 6%. “Однією з галузей економіки Ірану, яка розвивається найшвидше, як і в інших країнах світу, є технології. Зокрема, у цій галузі зросла участь жінок. Жінки не тільки беруть участь у сфері технологій в Ірані, але й допомагають розвивати інновації та підприємництво. Серед інноваторок у цій сфері Назанін Данешвар, засновниця одного з найбільших іранських вебсайтів роздрібної торгівлі в Інтернеті Takhfifan, і Aseyeh Hatami, засновниця IranTalent.com, іранської служби онлайн-рекрутингу. Серед лауреатів Нобелівської премії також є іранська жінка. Її звуть Ширін Ебаді, вона у 2003 році була нагороджена Нобелівською премією миру за її вражаючі й новаторські зусилля у сфері прав людини, особливо жінок, дітей та біженців”, – Elle. 

Попри вагомий прогрес, Іран усе ще залишається країною, де традиції стримують жінок на шляху до свободи. Типові для Заходу речі – немислима розкіш для багатьох представниць Близького Сходу. Заборони виїжджати за кордон без дозволу чоловіка, відвідувати спортивні майданчики, танцювати в публічних місцях, продукувати музику без схвалення уряду, арешти за громадську активність, що пропагує феміністичні ідеї, – неповний перелік обмежень, з якими стикаються жінки Ірану. Іноді слідування культурній інтерпретації ісламу завершується навіть виправданням вбивства. Поділимося історіями двох дівчат:

- Мона Хейдарі (2004–2022) вийшла заміж за Саджада Гейдарі у віці 12 років. Втекла до Туреччини, щоб уникнути домашнього насильства чоловіка над нею. Була повернена родичами до Ірану. Обезголовлена чоловіком та його шурином.

- Роміна Ашрафі (2006-2020) була вбита власним батьком через втечу з дому з коханим хлопцем, з яким голова сім’ї не дозволив дівчині брати шлюб. Злочин названо "убивством честі". “Роміна не є першою і не буде останньою жертвою убивства честі”, – Шахіндохт Молаверді, колишній віцепрезидент з питань жіночих та сімейних справ Ірану.

Долі цих дівчат – є прикладом глобальної проблеми, що гостро порушує принципи сучасного гуманізму. Точну кількість подібних випадків встановити складно, адже далеко не всі з них набули публічного розголосу.

Незважаючи на складність у виборюванні прав, жінки Ірану зі сміливістю намагаються позбутися від культурного поневолення, протестуючи проти дискримінаційних законів. Серпень 2006 року був важливим на шляху до становлення гендерної рівності в Ірані. «Один мільйон підписів за скасування дискримінаційних законів» – кампанія, що надихнула феміністичний рух країни до посилення боротьби за власні ідеї. Її метою було звільнення жінок від обмежувальних норм. Під час акцій урядом було заарештовано багатьох демонстрантів, та це не завадило протестувальникам продовжувати говорити про проблеми й провокувати суспільний діалог щодо прав жінок у регіоні. У 2016, після 3 років президентства Хассана Рухані активістам вдалося досягти більшої прихильності влади до проблем іранок. Тодішній президент висловив свою словесну підтримку, кажучи: “Уряд вважає своїм обов’язком створити основу для демонстрації здібностей жінок і дозволити їм ступити на шлях досконалості та мати можливість продемонструвати свої таланти”. Вибори ж 2021 року завершились обранням на пост президента Ібрагіма Райсі, представника ультраконсервативних поглядів. Це дозволяє припускати, що проблематика свободи жінок знову втрачає актуальність в урядових кабінетах. Та в жодному разі не перестає турбувати населення Ірану.

Події сьогодення – яскравий приклад недовговічності системи, що використовує насильницькі інструменти для підкорення суспільної прихильності та покори. 

 

Матеріал підготувала Вікторія Кулиняк, авторка матеріалів для ГО «Жіноча Ліга»

 

Джерела:

https://www.al-monitor.com/originals/2022/09/arrest-hijab-police-leaves-woman-comatose

https://www.vogue.com/article/mahsa-amini-protest-new-york-city

https://newlinesmag.com/argument/woman-life-liberty-a-slogan-one-hundred-years-in-the-making/

https://suspilne.media/amp/285043-v-irani-projsli-provladni-mitingi-na-tli-antiuradovih-protestiv/

https://elle.ua/ludi/novosty/shcho-potribno-znati-pro-zhittya-zhinok-v-irani/

https://www.theguardian.com/global-development/gallery/2022/oct/07/two-decades-of-iranian-womens-street-protests-arash-ashourinia-in-pictures

https://www.news18.com/news/buzz/stringent-laws-for-women-in-iran-will-scare-you-6022093.html

Новини

  • Жінки в європейській політиці на національному рівні: хто вони?

    Друга стаття із серії публікацій щодо жінок на керівних посадах в ЄС та країнах-членах ЄС присвячена жінкам-лідеркам країн-членів ЄС на різних рівнях національного управління: у парламентах, уряді, регіональних/місцевих зборах та асамблеях. Матеріал підготувала Анастасія Нардєд, авторка матеріалів для ГО «Жіноча Ліга».

  • Традиції, що вбивають: жінки Катару

    Доволі часто легітимізація країною обмеження прав жінок асоціюється з низьким рівнем економічного розвитку держави. У значній частині випадків це очікування має раціональний зміст, оскільки сучасний глобальний ринок доволі чутливий до суспільних тенденцій і сталих цінностей. Та у третій статті з серії «Традиції, що вбивають» ми розповімо про виняток – одну з найбагатших країн світу – Катар, що попри власний економічий розвиток системно обмежує цивільну свободу жінок.

  • Жінки в європейській політиці на рівні ЄС: хто вони?

    З обранням Джорджи Мелоні новою прем’єр-міністеркою Італії зросла увага до теми гендерної рівності в політичній сфері Європейського Союзу (ЄС) та країн-членів ЄС. У зв'язку із цим, Анастасія Нардєд, авторка матеріалів для ГО «Жіноча Ліга», підготувала серію публікацій щодо жінок на керівних посадах в ЄС та у країнах-членах ЄС. Перша стаття із циклу присвячена аналізу рівня представлення жінок у ЄС як унікальному економіко-політичному союзі, що складається з 27 незалежних держав, на загальноєвропейському рівні.

  • «Чоловічий клуб», або Чи є жінки в українській та міжнародній дипломатії: історія Лани Зеркаль

    У серії статей «"Чоловічий клуб", або Чи є жінки в українській та міжнародній дипломатії» Юлія Вайда, авторка матеріалів для ГО «Жіноча Ліга», розповідає історії становлення успішних жінок, які працюють в сфері міжнародних відносин, що нахнули її продовжити свій шлях в дипломатії. Юлія переконана, що приклади цих жінок можуть стати поштовхом до дій для інших дівчат та жінок та допоможуть зрозуміти, що не варто опускати руки, незважаючи ні на що – потрібно завжди впевнено іти вперед. Перша стаття із рубрики присвячена історії Лани Зеркаль.

  • Традиції, що вбивають: жінки Афганістану

    У продовження рубрики про життя жінок на Близькому Сході від Вікторії Кулиняк, авторки матеріалів для ГО “Жіноча Ліга”, у цій статті ми поговоримо про жінок Афганістану та нагальну проблематику їхніх прав у 20 столітті й сучасності.

  • Women at War: виборюючи право на життя

    19 жовтня 2022 на честь Дня захисника та захисниці України, який відзначається в країні щороку 14 жовтня, ГО «Жіноча Ліга» провела захід «Women at War: виборюючи право на життя». Захід складався із трьох частин: лекції на тему «Роль жінок в армії та військових діях в Україні та за кордоном: історична та порівняльна перспективи», дискусії з військовослужбовицями щодо їхнього досвіду служби в армії та переживання війни й сесії запитань та відповідей щодо військового обов'язку та обліку жінок в Україні.

  • Традиції, що вбивають: жінки Ірану

    У вересні 2022 проблематика прав та гідності людини в контексті жінок набула гострої актуальності. Передумовою для такої масштабної реакції суспільства була смерть Махси Аміні, 22-річної студентки з Курдистану, яка загинула внаслідок жорстокого поводження поліції моралі. Підтримати тих, хто виборює свободу власним життям, не боячись протистояти авторитарній системі зла, – нагальність. Інформація – надійний та впливовий інструмент для змін у ХХІ столітті. Тож від сьогодні завдяки Вікторії Кулиняк, авторці матеріалів для ГО "Жіноча Ліга", ми більше розповідатимемо про життя жінок на Близькому Сході.

  • STEM: руйнуй стереотипи, а не життя

    Чи правда, що існує гуманітарний та математичний склад розуму? Чи відповідає дійсності той факт, що усі дівчата - гуманітарії, а хлопці - математики та інженери? Відповідь на ці запитання однозначна - ні. Та правдою є те, що жінок в науці (як світовій, так і українській), значно менше, аніж чоловіків. Відповідно до статистики ООН, лише 33% осіб, які займаються науковою діяльністю, є жінками.

  • Girls Leadership Academy 1.0: не будь в тренді – будь на крок попереду

    Прийшов час прокачати себе – ти готова? Girls Leadership Academy 1.0 – це не просто серія зустрічей про те, як досягнути «успєшного успєха». Girls Leadership Academy 1.0 – це про тебе, про мене, про нас і наш усвідомлений (а інколи не дуже) шлях до себе. У нас немає правильних відповідей. Знаєш чому? Тому що правильних відповідей не існує. Ти твориш своє життя, ти твориш себе. Тож не будь в тренді – будь на крок попереду і долучайся до Girls Leadership Academy 1.0.

  • Соціальне підприємництво в Україні в часи COVID-19 через призму гендерної рівності: інфографіка

    Ознайомитись з інфографікою щодо дослідження "Соціальне підприємництво в Україні в часи COVID-19 через призму гендерної рівності" ви можете за посиланням: https://drive.google.com/file/d/1-JI5OaZANGGlIDtUdV1oO5Rt3_NbuYs9/view?usp=sharing

  • Соціальне підприємництво в Україні в часи COVID-19 через призму гендерної рівності

    Метою дослідження «Соціальне підприємництво в Україні в часи COVID-19 через призму гендерної рівності» є підготовка обґрунтованих рекомендацій щодо розвитку соціального підприємництва в Україні на основі найбільш актуальних даних щодо впливу кризи, спричиненої пандемією COVID-19, на діяльність соціальних підприємств та його взаємозв’язку із питаннями гендерної рівності. Авторка проєкту - Лілія Антонюк, юристка, гендерна експертка, виконавча директорка ГО «Жіноча Ліга», стипендіатка програми Eastern Partnership Civil Society Fellowship 2020, EU4Youth Alumna, випускниця програм Erasmus+. Реалізація проєкту стала можливою завдяки фінансуванню Європейського Союзу у межах стипендіальної програми Eastern Partnership Civil Society Fellowship.

  • Як створити свій бізнес?

    Трішки більше про наш перший соціальний мега-проект.

  • Наші лекції-практикуми

    В рамках проекту “Успіх кожної жінки: Розпочни свою справу вже сьогодні!” протягом квітня – червня ми проведемо безкоштовні інформаційно-мотиваційні лекції з відомими підприємцями...

  • Про що наш проект

    Чоловіки і жінки в нашій країні мають рівні права, це правда. Проте як ці права працюють в житті - це насправді величезна проблема.